Урок 1

Літературне читання

Тема: Урок позакласного читання. Поети та письменники рідного краю .

Мета: - ознайомити дітей з творчістю письменників рідного краю; сприяти розширенню кола їх читання; розвивати вміння аналізувати прочитаний твір; розширювати знання учнів про життя і творчість українських письменників, письменників рідної області;  формувати навички виразного читання, здатність відчувати емоційний зміст поезії, зв'язно висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання: тематична виставка книг, збірники творів поетів та письменників Рівненщини.

ТИП УРОКУ:Урок – подорож.         

Хід уроку

І. Організація класу.

(Під звуки мелодії вчитель читає вірш)

Добрий день, мої любі діти!
Я щаслива зустріти вас.
Хай вам радісно сонечко світить
Будемо  вчитися ... В добрий час! 

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Твій рідний край, дитино, -

То ті сільські хати,

Що в них живе народ наш,

Усі твої брати.

І ті птахи співучі,

І тих квіток розмай –

Це все, моя дитино,

Твій рідний край.

- Сьогодні, діти, у нас урок позакласного читання на тему «Рідний край і наші земляки-письменники. Ми уявно помандруємо шляхами-доріжками по цій карті Рівненщини. Роздивіться уважно.

 III. Робота з виставкою книг 

IV. Мандрівка у творчість  поетів Березнівщини 

- Розпочнемо ми свій шлях з рідної Березнівщини. Наша сторона славиться видатними людьми, письменниками. Вони увійшли яскравими сторінками в історію нашого рідного краю: Людмила Литвинчук, Павло Рачок, Борос Боровець.

* Вулиця Поетична 

1)  Бібліографічна довідка

 Людмила Литвинчук

Людмила Литвинчук ангор поетичних збірок "Воскреслії дзвони" (1991 р.)та "Соколині гори " (2000 р }. член спілки письменними Рівненщини. Ця жінка тендітна,  як гілочка ломикаменю, що виріс на суворому гірському камені, аби комусь подарувати світло свого скромного цвітіння".

Людмила Литвинчук.. народилась 2 січня

1958 року в селі Маринин Березнівського району це не сказати нічого. Бо народилась вона в благословенному Богам куточку північно-західного Полісся, що відомий по всій Україні як Надслучанеька Швейцарія з її унікальним Надслучанським регіональним ландшафтним парком, в якому поєдналися ліс. гори і степ Тут. на невеликому обширі місцевого ландшафту в низині Случа. 

- Познайомиося із віршем Людмили Литвинчук…..

2)  Бібліографічна довідка

Боровець Борис Тимофійович. Народився 5 грудня 1948 року (за паспортом 3 січня 1949 року) в селі Яцьковичі в селянській родині. Закінчив місцеву восьмирічну та Балашівську середню школи. У 1972-1974 рр. працював кореспондентом-організатором районного радіомовлення. Потім Боровця обрали другим секретарем Березнівського райкому комсомолу, далі – першим. У 1980-х роках був працівником райкому партії.

Від 1990 року заступник редактора, від 1991 року – головний редактор березнівської газети «Надслучанський вісник» (Рівненська область). Один раз обирався депутатом селищної ради, чотири рази – районної ради. Працює головним редактором газети «Надслучанський вісник». Член Національних спілок письменників і журналістів України. Нагороджувався Почесними грамотами Спілки журналістів, обласної та районної рад і держадміністрацій.

Автор поетичних збірок: «На берегах печалі» (Рівне, 1993), «Перехресні дороги» (Рівне, 1995), «Пророчий знак полів» (Березне, 1998), «Голос трави» (Рівне, 1999), « Поліття» ( Рівне , 2007); повісті «Фанат, або Хроніка одного життя» (Рівне, 2000); літературних портретів: «Леонід Куліш-Зіньків» (2002), «Петро Велесик. Літературний портрет» (2003); публіцистичної книги-діалогу «Поклик творчості. Бесіди про літературу і життя» (2003) – у співавторстві з Андрієм Кондратюком; драматичної п'єси «На своїй землі» (альманах «З берегів Случа», 2003); перекладів віршів російських, білоруських і німецьких авторів.

А зараз вирушимо у дорогу далі по нашому маршруту і зупинимось у мальовничому Костопільському районі.

3)  Бібліографічна довідка

Петро Якович Велесик - народився в селі Гута Костопільського району на Рівненщині.
Закінчив фізико-математичний факультет Рівненського педінституту, згодом здобув журналістську освіту.
На ниві журналістики працює вже 37 років, Заслужений журналіст України.
Автор п'ятнадцяти книг поезії та прози, які вийшли у видавництвах "Радянський, письменник" (Київ), "Молодь" (Київ), "Каменяр" (Львів), "Азалія" (Рівне), багатьох колективних збірників та ін.
На тексти Петра Велесика написано кілька десятків пісень. Поезії друкувалися в перекладі на білорусуську, російську та тувинську мови. Лауреат літературної премії імені Валер'яна Поліщука, член Національної спілки письменників України.

1)  Первинне читання вірша «Гута»

2)  Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

3)  Повторне читання.

- А далі по нашому маршруту ще один сусідній наш район Сарненський .

Провулок Загадковий  та Гумористичний
- Загадки виникли давно. Далекі наші предки після полювання на звірів, після робіт у полі влаштовували ігри, змагання на меткішого стрільця з лука, сильнішого борця, дотепнішого казкаря, пісняра, танцюриста... Загадками перевірялися кмітливість і розум. 

4)  Бібліографічна довідка

Леонід Куліш-Зіньків народився 2 травня 1942 року в селі Кричильськ Сарненського району на Рівненщині в сім'ї селянина — відомого в селі гумориста. Навчаючись у сільській десятирічній школі, пройшов трудові будні піонервожатим. Перші вірші надрукував у «Степанській газеті», будучи ще дев'ятикласником. Після закінчення школи у 1960 році працював у Казахстані, згодом навчався на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. У студентські роки з'явилася його перша публікація в республіканській пресі. У Луцьку він познайомився з письменниками та поетами Волині, й відомий поет Володимир Лучук запропонував вірші Леоніда до колективного збірника «Пісня і праця», що вийшов у 1968-му році. Після закінчення навчання у 1968 році повернувся у рідне село, де все життя викладав історію, а потім і правознавство в сільській школі.

Перші поезії Леонід присвятив рідному селу, Поліссю, Вітчизні та юнацькому коханню. Звичайно, не всі вірші були досконалі. Але скільки то було радості, коли деякі з них з'явилися на сторінках райони. Згодом у його віршах все більше і більше відчувається подих народної поезії рідного поліського краю. Як і батько, він звертається до сатири і гумору.

Сатирично-гумористичний доробок письменника складається із творів різних жанрів. Це власне віршовані гуморески, байки, іронізми, пародії, бувальщини тощо. Читаючи ці твори, можна, прослідкувати як розвивалося суспільство за останні десятиліття, які трансформації відбувалися. Засобами сатири і гумору автор реалістично відображав дійсність.

Загадки

У лісі сімейка зібралась маленька.
Стоять під пеньочком з матусею дочки,

А там біля татка – маленькі хлоп’ятка.(опеньки)

Налічив я у вівторок на березі птахів сорок.

«А» додав і – дивина- залишилася одна. (сорока)

Хоч зубута , та не їсть,

На дерева має злість!(пилка)

Хто таку тваринку знає:губить хвіст, коли втікає.

Не шукає й не пита, хто знайшов її хвоста.(Ящірка)

Зиму всю лежао скло, а зимою попливло(лід)
1) Бесіда

- Чи любите ви гуморески?Гумористичні твори? Смішинки?

(відповіді дітей)

2) Знайомство із «Смішинками  для дорослих і Маринки»(мурчикові вареники, заболів киту живіт»

2) Читання творів

5)  Бібліографічна довідка

Титечко Василь Григорович, народився 6 листопада 1982 року в с. Мале Вербче Сарненського району Рівненської області.

У 1998 році закінчив місцеву дев’ятирічку. З 1998 по 2000 рік навчався в сусідньому селі Корост. У 2000 році після закінчення Коростської школи навчання продовжив у Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті української філології. У 2005 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Українська мова, українська література, зарубіжна література та історія». З вересня 2003 року по травень 2010 року працював вчителем української мови та літератури у Коростській ЗОШ І-ІІІ ст. Сарненського р-ну. З вересня 2010 року працюю у згаданій школі вчителем фізичного виховання і заочно навчаюсь в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. Степана Дем’янчука на факультеті «Здоров’я та фізична реабілітація».

         Є членом багатьох літературних об’єднань і Всеукраїнської спілки краєзнавців. Писати почав з тринадцятирічного віку. Перші свої гумористичні твори опублікував у 1998 році в районній газеті «Сарненські новини». З того часу систематично друкується у багатьох обласних і всеукраїнських виданнях, зокрема у «Вільному слові», «Провінційці», «Рівненській газеті», «Рівне ракурс», «Ого», «Вісті Рівненщини», «Порадниці», «Залізничнику», «Веселих вістях», «Сільських вістях», «Перці», «Пізнайку», «Малятку», «Дніпрі» та багатьох інших.

         У 2008 та 2009 рр. виборов двічі підряд перші місця у всеукраїнському конкурсі «Народний гумор», які проводила львівська газета «Життя».

1.  Знайомство зі збіркою  гуморесок «Цирк у нашому селі»

- Наша подорож наближається до кінця. І Ми з вами подорожуємо ще у дуже віддалений наш район , під назвою Зарічнянський і познайомимося із гумористом романом демчуком

6)  Бібліографічна довідка

РОМАН ДЕМЧУК 
Відомий на Рівненщині сатирик і гуморист Роман Степанович Демчук народився 11 січня 1947 року в с. Балинці Снятинського району на Покутті (Івано-Франківщина). Вищу технічну освіту здобув у Львові. 
З Зарічненщиною автор пов’язаний уже понад тридцять років, саме тут яскраво проявився його талант гумориста і сатирика. Тут він публікував свої твори у місцевій пресі, звідси надсилав їх у київські газети, журнали та на республіканське радіо. У 1982 році став переможцем конкурсу на кращу веселу історійку під девізом “У ніч під Новий рік”, що проводився редакцією газети “Сільські вісті”. Окремі інсценізовані гуморески звучали по радіо у передачі “Від суботи до суботи”.

V.Узагаьнення і систематизація знань

VI.Підсумок уроку